З Новим Роком та Різдвом Христовим!
uaruen

homeУкраїна, 79039, м.Львів, вул.Луцького, 2

080 033 52 42

office@mikro-f.com.ua

Гальмівна система автонавантажувача барабанного типу

Гальмо — пристрій, призначений для сповільнення руху або зупинки транспорту.

Загально відомо, що в автонавантажувачах використовують два основних види гальм:  гідравлічні дискові та барабанні. Виникає питання, які гальма кращі, і якщо, наприклад в гідравлічних дискових гальм є більше переваг, то чому б виробнику не зупинитись виключно на них, та відмовитись від барабанного виду.

Барабанний гальмівний механізм або ж барабанне гальмо (мал. 1) — такий вид гальмівного механізму, фрикційний тип, він має доволі просту будову, та складається з гальмівних колодок які є статичними, навколо колодок є гальмівний барабан який не обертається, в цьому механізмі використовується сила тертя  елементів конструкції за рахунок притискання гальмівних колодок до внутрішньої або зовнішньої поверхні барабана циліндричної форми.  Практично завжди у барабанному гальмівному механізмі колодки розміщені всередині гальмівного барабана — такий гальмівний механізм має назву барабанний. У випадку, коли гальмівні колодки розміщені з боків чавунного диска, гальмівний механізм називають дисковим, в навантажувачах не використовується.

Мал.1. Барабанний гальмівний механізм.

1 - гальмівний щит, 2 - робочий гальмівний циліндр, 3 - пружина повернення, 4 — гальмівні колодки, 5 - гальмівні накладки, 6 - гальмівний барабан, 7 — болт, 8- пружина фіксуюча, 9 - пружина повернення.

Барабанні гальма, а якщо точніше їх теперішній вигляд розроблений Луї Рено в 1902-му році (мал. 2), простіші конструкції використовувалися одним роком швидше. У перших гальм колодки притискалися механічно за допомогою важелів і тросів. Лише з  1930-х років почали встановлювати маленькі циліндри які приводились в дію поршнями, однак це стосується не всіх транспортних засобів, деякі продовжили використання механічних гальм  протягом кількох наступних років, іноді встановлювали по два гальмівних циліндра. Гальмівні колодки в барабані зношуються дуже інтенсивно, і перші гальма доводилося часто регулювати до винаходу саморегульованих гальм в 1950-х роках. Барабанні гальма також використовують разом з стояночним гальмом, як виявилося дуже важко розробити стояночне гальмо для дискової гальмівної системи.

Мал. 2. Сучасний вигляд барабанного гальма.

У найпростіших барабанних гальмах з двома колодками і штовхачем, гальмівні колодки працюють несиметрично, так як діє сила тертя яка вклинює одну гальмівну колодку між барабаном і штовхачем, а іншу між барабаном і нерухомою опорою. На першій колодці гальмівне зусилля збільшується значно повільніше, пропорційно тиску який дає штовхач, на другій зростає швидше, хоча і нелінійно. При розташуванні штовхача з верху і русі вперед ефективніше працює передня гальмівна колодка, яка називається «набігаючою» в протилежність до задньої гальмівної колодки, яку ще називають вторинною. Водієві для здійснення процесу гальмування достатньо легкого натискання на педаль гальма, щоб набігаюча колодка притиснулась до барабана, після цього ефект «затягування» працює як «підсилювач». Для підвищення ефективності, барабанні гальма оснащують парою штовхачів, пов'язаних між собою жорсткою тягою або гідравлічно: таке гальмо ефективніше за рахунок «затягування» обох колодок слідом за барабаном.

Здійснювати контроль над гальмуванням стає складніше, однак час уповільнення значно зменшується, зменшується також необхідне зусилля на гальмівній педалі. Цей момент став важливим кроком в перед та передумовою для введення підсилювачів гальм, так як на гальмівних механізмах дискового  типу такого ефекту немає (гальмовий диск обертається в напрямку, перпендикулярному до напрямку дії гальмівного зусилля). З часу появи гідропідсилювачів гальм вакуумного типу важливішим стала пропорційність уповільнення зусиллю на педалі, це дозволяє точніше контролювати процес гальмування — станом на сьогоднішній день барабанні гальма якщо і застосовуються, то з інших причин, а конструкції в яких використовують пару штовхачів фактично не використовуються.

Основними елементами барабанного гальмівного механізму (з гідравлічним приводом) є: гальмівні колодки, які безпосередньо здійснюють процес гальмування, для цього вони мають фрикційні накладки (накладка має високий коефіцієнт тертя); барабан гальмівний; колісні, або ж робочі гальмівні циліндри, які під тиском рідини в гідравлічній системі притискають гальмівні колодки до внутрішньої частини гальмового барабана, приводиться в дію від педалі гальма головним гальмівним циліндром (мал. 3), робочих гальмівних циліндрів може бути один або два, два робочих гальмівних циліндра використовують в дуплексному гальмівному механізмі, його ще називають гальмівним механізмом з двома провідними колодками. Всі вище вказані деталі вмонтовані на гальмовому щиті.

Мал.3. Головний гальмівний циліндр з бачком.

Також, до складу барабанних гальм входять осі «(пальці)» гальмівних колодок, пружини, тримають колодки на початкових місцях зводять їх лише після відпускання педалі гальма водієм, механізми, які слугують для регулювання зазорів між гальмівними колодками і барабаном (іноді це можуть бути окремі механізми для регулювання гальм при заміні гальмівних колодок в процесі їх експлуатації) та різні кріплення.

Переваги та недоліки

Безумовно, у барабанних гальм є недоліки, вони втрачають свою ефективність при інтенсивному гальмуванні через нагрівання, висока температура призводить до розширення диска відповідно відстань між колодкою та диском збільшується, це призводить до того, що водію потрібно докласти більше зусиль для своєчасного гальмування. Крім цього барабанне гальмо схильне до залипання, після довгих стоянок, часто виходять з ладу робочі гальмівні циліндри при потраплянні бруду.

Однак, що стосується діагностики, на предмет невідомої поломки, барабанні гальма мають перевагу. В зв'язку з простотою, зрозумілістю конструкції та легкістю доступу для огляду, в сукупності з дешевими складовими, які легко замінити, вони до цих пір користуються значним попитом.

Наші Партнери